куртуазна література жанри

Куртуазна література (фр. courtois — ввічливий, чемний) — світська, лицарська література європейського Середньовіччя з мотивами культу дами (в ліриці) або пригод лицарів (епічні твори), почасти з елементами фантастичності. Куртуазний роман часто вдається до атмосфери казковості. Однією з головних тем в цьому романі є тема кохання до прекрасної дами та здійснення подвигів заради неї. Проте героїв об'єднує лише платонічне кохання.

Куртуазная литература (фр. poésie courtoise, нем. höfische Dichtung) — совокупность литературных произведений западноевропейского христианского Средневековья, объединённых рядом тематических и стилистических признаков и связанных преимущественно с идеологией менестрелей. Энциклопедичный YouTube. 1/1. Самодовлеющий рыцарский подвиг-авантюра (l’aventure, diu âventiure), совершаемый без всякой связи с интересами рода и племени, служит прежде.

Виникнення куртуазної літератури. Значним явищем середньовічної культури є рицарська література, розквіт якої припадає на XII— XIII ст. З утвердженням феодалізму закріплюється привілейоване становище феодального класу, в XII ст. остаточно оформлюється класова свідомість феодалів та їхня ідеологія. Щоб довести своє право на панування, феодальний клас пред'являє «претензії на монопольне володіння «благородством» як у прямому, так і в найширшому значенні цього слова.

Жанри міської літератури Середньовіччя. Розвиток науки, університети. Лицарська література йде від реальності. На зміну їй приходить реалістична міська література. Міняються жанри й стиль. Фабліо - невеликі віршовані оповідання про кумедні й безглузді події з повсякденного життя. Куртуазна література занадто серйозна для церкви. Вона пов'язана з уявленнями катарів (середньовічної секти). Вони вважали, що у світі панували дві головні сили - бог і диявол, а людина стоїть між ними.

Зарубіжна література Середніх віків і Відродження як невід’ємна складова світової культури, виразник світоглядних систем. Знайомство з процесом формування куртуазної літератури в добу Середньовіччя, аналіз специфіки її модифікації в період Відродження.

Второй хронологический жанр куртуазных произведений – рыцарский роман. Он возникает в 12 веке и в 12-13 веках существует в стихотворной форме, затем возобладала проза. Роман – первый тип повествоания, не претендующий на историческую или мифологическую достоверность, продукт поэтического вымысла.

Куртуазная литература средневековья. Александр Захваткин. В нашем повседневном представлении о Средневековье фигура рыцаря – неизменно на первом плане. Так оно и было в действительности. Ведь рыцарь это феодал, а феодалы были основными представителями имущественного класса того времени, на которых была возложена обязанность участвовать во всех военных мероприятиях государства.

КУРТУА́ЗНАЯ ЛИТЕРАТУ́РА (от франц. сourtois – учтивый, вежливый), общее название лирических и повествовательных произведений зап.-европ. лит-ры 11–15 вв., которые опираются на представление о «куртуазности» как основе поведения рыцаря и отражают систему ценностей рыцарского сословия. В идеальном образе рыцаря, создаваемом К. л., моральные добродетели (мужество, справедливость, готовность защищать мечом христианскую веру.

Куртуазна література Куртуазна література (фр. courtois — ввічливий, чемний) — світська, лицарська література європейського Середньовіччя з мотивами культу дами (в ліриці) або пригод лицарів (епічні твори), почасти з елементами фантастичності. Куртуазний роман часто вдається до атмосфери казковості. Однією з головних тем в цьому романі є тема кохання до прекрасної дами і здійснення подвигів заради неї. Проте героїв об'єднує лише платонічне кохання.

Найбільшого розквіту лицарська література досягла в XІ—XH ст. у південній провінції Франції — Провансі. У XІ ст. Прованс був економічно найбільш передовою областю Франції. Тут раніше, ніж де-небудь, склався куртуазно-лицарський ідеал. Розкіш життя і тяга до освіти досягли надзвичайних розмірів. Жанри куртуазної лірики створювалися відповідно до лицарського ритуалу освідчення в коханні. Серед них були такі види.

КУРТУАЗНАЯ ЛИТЕРАТУРА - общее название лирических и повествовательных произведений западно-европейской литературы XI-XV веков, которые опираются на представление о «куртуазности» как основе поведения рыцаря и отражают систему ценностей рыцарского сословия. В идеальном образе рыцаря, создаваемом куртуазной литературой, моральные добродетели (мужество, справедливость, готовность защищать мечом.

Рыцарская куртуазная литература. Общая характеристика. В 7 веке на авансцену истории выходит новый слой. В основном Куртуазная литература отражает психоидеологию сосредоточенной при дворах крупных владетелей-сеньоров прослойки служилого рыцарства, вместе с тем Куртуазная литература является орудием борьбы за новую идеологию с феодально-церковным мировоззрением предшествующей эпохи.

КУРТУАЗНА ЛІТЕРАТУРА. (від франц. — ввічливий, люб'язний) — придворно-лицарський, світський напрям л-ри 12—14 ст. Розвинувся у Франції, Англії, Німеччині, пізніше — в Іспанії, Італії та на Бл. Сході. Осн. жанри К. л.— лірика, роман, новела. Провідні теми — уславлення особистих чеснот, мужності та кохання, служіння дамі. У романах і новелах розроблялись античні, візантійські та бретонські (Артурівський цикл, роман про св. Грааля) сюжети, трактовані в авантюрно-фантастичному плані.

Куртуазная литература это придворно-рыцарское направление в европейской литературе 12-15 веков; наибольшее распространение получила во Франции и в Германии. Куртуазная литература возникла на юге Франции, в Провансе, в обстановке экономического и культурного подъема конца 11 века, а в следующем столетии появилась в Северной Франции и в Германии. Возникают пышные дворы, культивирующие «хорошие манеры», где расцветает увлечение музыкой и поэзией.