ознаки літературної мови правильно зазначено в рядку

Літературна мова характеризується такими найголовнішими ознаками: унормованість; стандартність; наддіалектність; поліфункціональність; стилістична диференціація; наявність усної і писемної форм вираження. Унормованість літературної мови передбачає наявність у ній чітких, обов'язкових правил вимови звуків, наголошування, вживання слів, творення та використання граматичних форм, синтаксичних конструкцій тощо. В українській літературній мові виробились стабільні мовні норми, які встановлюють найтиповіше і найхарактерніше в мовному вжитку. Мовна норма - це сукупність правил реалізації мовної .


Мови — і рідної, і чужої — вчаться все життя. Кажуть: «Заговори, щоб я тебе побачив», бо рівень культури мови визначає і культуру мислення, і загальну культуру людини. Особистість не може формуватися без засвоєння доброї літературної мови. Якщо людина не навчиться говорити точно, доречно, виразно, якщо її мовлення не буде чистим і багатим, різноманітним, вона не навчиться добре, послідовно і логічно мислити, вона не зможе пізнати навколишній простір і відкрити свій внутрішній світ. Ознаки мовної норми: гнучка стабільність, варіантність, дотримання усталених, загальноприйнятих правил щодо слововживання, написання, наголошування слів, граматичного оформлення висловлювання.


1.Літературна мова і її ознаки. ітературна мова – це унормована, відшліфована форма загальнонародної мови, що обслуговує основні сфери діяльності, культурні потреби народу, художньої літератури, періодичних видань, радіо, науки, державних установ. Вона має дві форми – усну (усне мовлення розраховане на слухове сприйняття, яке швидко проходить і дослівно його повторити важко) й писемну (розраховане на зорове сприйняття; його можна відтворювати незліченну кількість разів). На думку Русанівського, мова того чи іншого народу досягає свого найвищого розвитку, коли перетворюється в літературну і обс.


Ознака літературної мови, яка пов’язана зі збереженням її внутрішньої цілісності попри всю різноманітність мовних засобів та функціонально- стильових варіантів, – це: а) наддіалектність; б) стандартність; в) поліфункціональність; г) унормованість. Ознака літературної мови, яка виявляється у здатності виконувати різні функції, – це: а) стандартність; б) поліфункціональність; в) стилістична диференціація; г) наддіалектність. У котрому рядку правильно названо жанри наукового-навчального підстилю: а) дипломна робота, реферат, курсова робота, рецензія; б) підручник, посібник, курс лекцій, методичні вказівки; в) монографія, дисертація, відгук, анотація, резюме; г) дисертація, монографія, бесідо, захист роботи.


Літературна мова– це унормована, регламентована, відшліфована форма загальнонародної мови, що обслуговує найрізноманітніші сфери суспільної діяльності людей: державні та громадські установи, пресу, художню літературу, науку, театр, освіту й побут людей. Вона вважається найвищою формою існування мови. Літературна мова характеризується такими ознаками . Найістотнішою ознакою літературної мови є її унормованість,тобто наявність усталених мовних норм, – найбільш поширених, уніфікованих зразків репрезентації мовної системи. Наддіалектність полягає в тому, що літературна мова, на відміну від територіальних діалектів, функціонує без будь-яких обмежень на всій території України.


Головна ознака літературної мови – це: 1. Лексичне та фразеологічне багатство. 2. Варіативність мовних одиниць. З великої літери пишуться всі слова в рядку: 1. В/верховна Р/рада України, Д/день Н/незалежності України. 2. В/волинський Н/національний У/університет, М/міністерство Ю/юстиції.


Урок № 2 НОРМА ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ ЯК ОСНОВНЕ ПОНЯТТЯ ПРАВИЛЬНОСТІ МОВЛЕННЯ, Її ВАРІАТИВНІСТЬ - План-конспект уроку (розробка уроків) - Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс. - Мета: узагальнювати знання учнів про стилістику, повто­ рити вивчене про значення норми літературної мови, удосконалювати вміння визначати.


Загальна ознака письмової мови - це показник того, якою мірою дана особа володіє нормами літературної мови. Вони виділяються шляхом оцінки відповідних мовних засобів на основі критеріїв: правильно - неправильно, тобто на основі відповідності цих коштів літературним нормам. Приватні ознаки мовного навику відображають різні властивості, особливості його структури, які виражаються в певних стійких мовних порушеннях мови, в сталому використанні певних мовних засобів в типових мовних ситуаціях. Початковий рух в першому рядку абзацу щодо початку інших рядків проявляється в розмірах відступу від лівого вертикального зрізу аркуша, тобто в розмірах червоних рядків. 1 .4. Розмір інтервалів між рядками.


Літературна мова — варіант загальнонародної мови; загальнонаціональна мова, оброблена майстрами (письменниками, науковцями, митцями, учителями та ін.), відзначається наявністю орфоепічної та граматичної норми й обслуговує багатоманітні культурні потреби народу. Літературна мова — це оброблена, унормована форма загальнонародної мови, яка в писемному та усному різновидах обслуговує культурне життя народу, всі сфери його суспільної діяльності. За функціональним призначенням літературна мова є мовою художньої літератури, освіти, науки, державних установ, засобів масової інформації, театру, кіно тощо. Унормованість — основна ознака літературної мови.


Літературна мова - це унормована, регламентована, відшліфована форма існування загальнонародної мови, що обслуговує найрізноманітніші сфери суспільної діяльності людей: державні та громадські установи, пресу, художню літературу, науку, театр, освіту й побут людей. Вона вважається найвищою формою існування мови. Найістотнішою ознакою літературної мови є її унормованість, тобто наявність усталених мовних норм,- найбільш поширених, уніфікованих зразків репрезентації мовної системи. Правильно Неправильно. плутати путати. плутаю путаю. плутають путають. Дуже часто у мовленні замість фонеми |ф| вживають поєднання фонем |хв|, а замість |хв| - фонему |ф|: Правильно Неправильно. факт хвакт.


Він зумовлений граматичною будовою мови, закріплений літературною традицією. Українська мова допускає відносно вільний, гнучкий порядок слів у реченні. Існує порядок слів прямий і зворотний (інверсія). підмет стоїть перед присудком: Інфляція стала невід ‘ємною ознакою економіки в XX ст.; Праця, земля і капітал — основні фактори виробництва; узгоджене означення, виражене займенником, прикметником, порядковим числівником, дієприкметником, стоїть перед означуваним словом: особливості інфляційних процесів у перехідних економіках; Національні економічні системи функціонують у конкурентному довкіллі


В українській мові порядок слів вважається вільним, тобто не існує певного місця у реченні за тим чи іншим його членом. Вільний порядок слів значить, що кожне речення може мати різні варіанти, наприклад: Ця прогулянка розрахована лише на три години. Розрахована ця прогулянка лише на три години. Лише на три години розрахована ця прогулянка. Існує прямий і непрямий порядок слів, або інверсія. Прямий порядок слів домінує у мові. Він вважається нейтральним і є характерним для офіційно-ділового та наукового стилів. Прямий порядок слів властивий усім стилям мовлення, особливо науковому, офіційно-діл.


Б різновид літературної мови, що обслуговує певну сферу суспільної діяльності. мовців і відповідно до цього має особливості добору й використання мовних засобів. В сукупність загальноприйнятих правил реалізації мовної системи, закріплених у. процесі суспільної комунікації. 4. Ознаки офіційно-ділового стилю зазначено в рядку. А невимушеність, безпосередність, приватність спілкування, емоційність Б ситуативність спілкування, непідготовленість, неофіційність, невимушеність В офіційність, лаконічність, стандартизація вислову, регламентація тексту Г абстрактність, понятійність, доказовість, аргументація Д образність, поетичність, зображувальність, яскраве вираження авторського „я”.


4. Орфоепічний словник української мови (2001 р.). Відповідь:1, 3. Правильно дібраний український відповідник у таких рядках: 1. Принимать участие – брати участь. 2. Разработать мероприятие – розробити міроприємство. Відповідь:1, 4. Правильно поєднані числівники з іменниками у таких рядках: 1. П’ять кілограмів, чотири учасники, півтора місяця. 2. П’ять кілограм, чотири учасника, півтора місяці.


Літературна мова – це оброблена, унормована форма загальнонародної мови, яка в писемному та усному різновидах обслуговує культурне життя народу, всі сфери його суспільної діяльності. За функціональним призначенням – це мова державного законодавства, засіб спілкування людей у виробничо-матеріальній сферах, мова освіти, науки, мистецтва, засобів масової інформації. Літературна мова реалізується в усній і писемній формах. Писемна форма літературної мови функціонує в галузі державної, політичної, господарської, наукової і культурної діяльності. Усна форма обслуговує безпосереднє спілкування людей,.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

чудо пропись илюхина 3 часть ответы стр 31

японское шоу угадай где твоя жена

гдз математика 1 клас робочий зошит листопад відповіді 2 частина