газ іприт фізичний мутаген

Горчичный газ (иприт) и некоторые другие химические мутагены оказывают на ДНК значительно большее химическое действие, че м на белок и другие вещества клетки. [c.130]. Из числа химических мутагенов очень сильное влияние на гены и хромосомы оказывает горчичный газ (иприт), пользующийся дурной славой из-за его использования в военных целях. У дрозофилы и кукурузы под действием горчичного газа и группы его аналогов возникают летальные факторы, многие из которых представляют собой небольшие нехватки были получены также внешне заметные мутации. В общем эти химические вещества дают такой же эффект, .

Фізичні мутагени. До фізичних мутагенів відносять: – всі види іонізуючого випромінювання (гамма- і рентгенівські промені, електрони, позитрони, протони, нейтрони), – ультрафіолетове випромінювання . Газ іприт (або гірчичний газ), який використовували як хімічну зброю, підвищує частоту мутацій у піддослідних мишей у 90 разів. Дія незначних концентрацій цього газу на самців дрозофіли значно підвищує частоту летальних мутацій в Х-хромосомі (до понад 7 %). Нітритна кислота здатна спричиняти генні мутації, пов’язані зі зміною пар нуклеотидів, наприклад ГЦ – на АТ, АТ – на ЦГ. Хімічними мутагенами, зокрема, є наркотичні речовини, небезпечний вплив яких виявляється не лише в людини, що їх вживає.

В результате химических наступлений погибло более миллиона человек. «Королем» отравляющих газов Первой мировой войны стал иприт. В статье ответы на вопросы о том, что такое иприт и где его применяют. Во время Первой мировой войны немецкое командование начало впервые применять для атаки противников химическое оружие. В результате химических наступлений погибло более миллиона человек. «Королем» отравляющих газов Первой мировой войны стал иприт. В статье ответы на вопросы о том, что такое иприт и где его применяют. История создания. Иприт – научное название 2,2′-дихлорэтиловый тиоэфир. Точно сказать, кто первым синтезировал газ, невозможно.

Иприт представляет собой бесцветную или слабо окрашенную маслянистую жидкость. Технический иприт — бурая маслянистая жидкость с запахом чеснока или горчицы (откуда и название в литературе "горчичный газ"), t^ = 14 °С, но может быть и ниже в зависимости от примесей, tкип = 217 °С. Пары иприта в 5,5 раза тяжелее воздуха, Смакс 20 °С = 0,6 мг/л. Несмотря на малую упругость пара, концентрации иприта, создающиеся в воздухе, могут вызывать поражения глаз, органов дыхания и кожи различной степени тяжести. Иприт плохо растворим в воде (0,07 %), чем объясняется его высокая гидролитическая уст.

Горчичный газ — боевое отравляющее вещество, более известен как Иприт, по названию реки, на которой впервые был применен… Вещество не имеет цвета, но в некоторых случаях проявляется легкий желтоватый или зеленоватый оттенок. Считается, что горчичный газ получил свое название из-за специфического запаха, похожего на аромат свежих семян этого растения, но немногочисленные выжившие чаще вспоминают про запах хрена. Содержание статьи. Физико-химические характеристики иприта. Почему он так опасен? Поражающий эффект. Пример боевой эффективности. Факторы, влияющие на эффективность иприта. Современное .

Газ стали называть ипритом после сражения у бельгийского города Ипр в 1917 году, когда Германия впервые его применила в качестве боевого отравляющего средства. Физические и химические свойства. Иприт в чистом виде — это бесцветная маслянистая жидкость. Технический продукт имеет жёлто-коричневую окраску и характерный запах чеснока или горчицы. Поэтому другое его название — горчичный газ. Физические свойства иприта позволяют использовать его в качестве эффективного средства массового поражения только в тёплое время года, так как температура замерзания иприта +14,5 °C. Поэтому такой переход вещес.

Фізичні мутагени – іонізуюче випромінювання (рентгенівське), ультрафіолетові промені, підвищена температура і т. д.; Хімічні мутагени (значний внесок у їх вивчення зробив академік С.М. Гершензон) – алкалоїд колхіцин (руйнує веретено поділу, що призводить до подвоєння числа хромосомних наборів у клітині), газ іприт (підвищую частоту мутацій), етиленаміди і нітрофугани; хімічні мутагени здатні спричиняти мутації всіх типів; Біологічні мутагени - віруси (переносять.

"Как-как? Горчичный газ?" - переспросите вы. - "Хм, звучит не очень опасно". И тут можно отчасти согласиться: самая неприятная ассоциация, которая поначалу возникает - это горчичник, который вам, быть может, ставили при болезни (ну или обычная столовая горчица, если вы ее не любите). Но не расслабляйтесь, ибо сегодня мы кратко упомянем об одном из самых негуманных инструментов ведения боевых дейст.

Горчичный газ — боевое отравляющее вещество, более известен как Иприт, по названию реки, на которой впервые был применен… Вещество не имеет цвета, но в некоторых случаях проявляется легкий желтоватый или зеленоватый оттенок. Считается, что горчичный газ получил свое название из-за специфического запаха, похожего на аромат свежих семян этого растения, но немногочисленные выжившие чаще вспоминают про запах хрена. Физико-химические характеристики иприта. Горчичный газ – это мощный канцероген и мутаген. Под Ипром, где он впервые использовался, до сих пор наблюдается повышенная частота возникновения рака. Современное положение дел.

Серед фізичних мутагенів найбільше значення мають іонізуючі випромінювання, зокрема рентгенівське. Проходячи крізь живу речовину, рентгенівські промені вибивають електрони із зовнішньої оболонки атомів або молекул, унаслідок чого останні стають позитивно зарядженими, а вибиті електрони продовжують цей процес, спричиняючи хімічні перетворен-ня різних сполук живих організмів. До фізичних мутагенів належать також ультрафіолетові промені, підвищена температура тощо. Газ іприт, який використовують як хімічну зброю, підвищує частоту мутацій у піддослідних мишей в 90 разів. Хімічні мутагени здатні спричиняти мутації всіх типів. До біологічних мутагенів належать віруси.

МУТАГЕНИ — це чинники, які можуть спричиняти мутації. Для того щоб чинник був мутагеном, він має легко проникати в клітини, зберігати їхнє життя та впливати на гени й хромосоми. За природою цих впливів мутагени поділяють на фізичні, хімічні й біологічні. Серед фізичних мутагенів найбільше значення має йонізуюче випромінювання (рентгенівське, ультрафіолетове, гамма-промені). Проникаючи в клітини, промені руйнують водневі зв'язки між нуклеотидами, вибивають електрони із зовнішньої оболонки атомів або молекул, унаслідок чого виникають високоактивні вільні радикали. Це атоми чи молекули з нес.

Дозволить розширити знання учнів про мінливість як одну з основних властивостей живої природи; ознайомить учнів з особливостями утворення мутаційної мінливості; ознайомить учнів з поняттям «мутація», «мутаген», «мутант», допоможе сформувати в учнів поняття про мутації, мутагени та мутаційну мінливість, про мутаційну теорію, про види мутацій та види мутагенезу. Презентація на урок Біологія скачати.

Мутагени — фізичні й хімічні чинники, що спричинюють стійкі спадкові зміни — мутації. Мутагенна дія властива йонізуючому та ультрафіолетовому опроміненню, різним природним (наприклад колхіцин) та штучним (нітрозопохідні сечовини, азотиста кислота тощо) хімічним сполукам. Мутагенез є наслідком пошкоджень у молекулах ДНК, пошкоджень хромосом або порушень процесів поділу клітин.

Мутагени – це чинники, які здатні спричиняти мутації. Можливість експериментального отримання мутацій вивчали Г. А. Надсон і Г. С. Філілов, Г. Д. Меллер, В. В. Сахаров, М. Є. Лобашов, І. А. Рапопорт, С. М. Гершензон та ін. Встановлено, що будь-які чинники зовнішнього і внутрішнього середовища, які можуть порушувати гомеостаз, здатні викликати мутації. До найсильніших мутагенів відносять хімічні, фізичні й біологічні. Хімічні мутагени (формалін, іприт, колхіцин, пестициди, певні фармакологічні сполуки). Хімічними мутагенами підвищується ферментативна активність грибів, які використовуються для спиртового бродіння. Розроблено десятки перспективних мутацій культурних рослин.